Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

про що йде мова

  • 1 мова

    ж
    1) language; tongue

    машинна мова комп. — computer ( machine) language

    мова асемблера — assembler language, assembly language

    мова запитів комп. — data-query language, query language

    рідна мова — one's mother tongue; native language

    мова закону — language of law, legislative language

    мова програмування комп. — computer language, machine language, programming language

    розмовна мова — colloquial/familiar speech; spoken language

    вчитель іноземної мови — language master, language teacher

    2) ( розмова) discourse

    не про те мова — this is not the question in point, that is not the point

    3) грам. speech

    пряма (непряма) мова грам. — direct (indirect, oblique) speech

    Українсько-англійський словник > мова

  • 2 present

    I
    1. n
    1) теперішній час

    for the present — цього разу; поки що

    until (up to) the present — досі, до цього часу

    2) (the present) грам. теперішній час
    3) (this present) юр. цей документ
    4) подарунок
    2. adj
    1) присутній, наявний
    2) теперішній, нинішній; сучасний

    in the present circumstances — за нинішніх умов; за нинішніх обставин

    3) даний, цей самий; той, про який іде мова
    4) грам. теперішній
    5) швидкий, оперативний; готовий прийти на допомогу

    all present and correct — військ. усі в наявності; усе гаразд

    II
    1. n військ.
    1) взяття на караул
    2) взяття на приціл
    2. v
    1) підносити, дарувати (with)
    2) передавати, посилати

    to present one's apologies — просити вибачення, перепрошувати

    3) подавати; вручати; передавати на розгляд (заяву тощо)
    4) представити, відрекомендувати

    allow me to present Mr. Wilson to you — дозвольте мені представити вам пана Вільсона

    6) являти собою, бути
    7) виявляти, показувати
    8) театр. показувати, грати, ставити (п'єсу)
    9) представляти єпископу кандидата на духовну посаду
    10) військ. брати на караул
    11) військ. цілитися
    * * *
    I n
    1) сьогодення, теперішній час
    2) гpaм. ( the present) теперішній час
    3) юp. лист, документ
    II a
    1) присутній, наявний
    2) справжній, нинішній, теперішній; сучасний
    3) даний; той, про який йде мова
    4) гpaм. теперішній
    5) icт. швидкий, готовий прийти на допомогу, оперативний
    III n
    подарунок; дарунок; презент
    IV [pri'zent] v
    1) підносити, дарувати; презентувати
    2) передавати, посилати
    3) подавати, вручати; пред'являти; юp. подавати, передавати на розгляд; учиняти позов
    4) представити, відрекомендувати ( кого-небудь кому-небудь); представляти до двору
    5) refl з'являтися
    6) являти, представляти ( собою)
    7) виявляти, показувати
    8) миcт. показувати, давати, грати ( виставу), представляти; icт. показувати ( актора в якій-небудь ролі)
    10) мeд. передлежати
    11) направляти; повертатися
    V [pri'zent] n; військ.
    взяття на караул; взяття на приціл, прицілювання
    VI [pri'zent] v; військ.
    брати ( зброю) на караул; цілитися

    English-Ukrainian dictionary > present

  • 3 question

    1. n
    1) запитання, питання

    to ask (to put) questions — ставити запитання

    2) проблема; справа, обговорюване питання

    the question is — справа в тому, що

    3) пропозиція
    4) сумнів; заперечення

    beyond (out of, past, without) question — безсумнівно

    5) допит, слідство

    to call smb. in question — допитувати когось

    6) іст. катування

    to put smb. to the question — катувати когось

    ◊ where is the man in question? — де той чоловік, про якого йде мова?

    ◊ 64 dollar question — найважче питання

    2. v
    1) допитувати; опитувати
    2) ставити запитання, питати, запитувати
    3) піддавати сумніву, сумніватися
    3. int. question! — а) до діла!; б) це ще питання!
    * * *
    I n
    1) питання, запитання
    2) проблема, справа, обговорюване питання; парл. пропозиція
    3) сумнів; заперечення
    4) допит, слідство; icт. катування
    II v
    1) запитувати, задавати питання; розпитувати; допитувати; опитувати
    2) брати під сумнів, сумніватися, ставити під питання

    English-Ukrainian dictionary > question

  • 4 party concerned

    зацікавлена сторона; сторона, про яку йде мова

    English-Ukrainian law dictionary > party concerned

  • 5 palaver

    1. n розм.
    1) нарада; переговори
    2) балаканина, базікання, теревені
    3) лестощі, підлещування; неправдива похвальба
    4) справа, діло; турбота
    2. v
    1) балакати, базікати, патякати
    2) підлещуватися, улещувати, лестити; забивати баки
    * * *
    I n
    1) нарада, переговори
    3) занепокоєння; суєта
    4) лестощі, брехливі похваляння
    5) справа, турбота
    II v
    2) лестити; заговорювати зуби

    English-Ukrainian dictionary > palaver

  • 6 with

    prep
    вказує на:
    1) зв'язок, узгодженість, сумісність, взаємність, відповідність з, за, у

    with the sun — за сонцем, за годинниковою стрілкою

    2) предмет дії або знаряддя, за допомогою якого відбувається дія; перекладається орудним відмінком

    to take smth. with both hands — взяти щось обома руками

    3) характер або характерну особливість дії, разом з іменником передається тж прислівником або дієприслівником

    with a smile — з посмішкою, посміхаючись

    4) причинний зв'язок, одночасність подій від, з
    5) особу, думку, про які йде мова з

    I think with you — я з вами згодний; я думаю так само, як і ви

    7) предмет занять, турбот, уваги з, для
    9) допустове значення незважаючи на

    with all his faults we liked him — незважаючи на всі його вади, ми любили його

    ◊ with regard to — щодо, з приводу

    ◊ with a few exceptions — за деякими винятками

    ◊ to begin with — насамперед, по-перше

    ◊ to be with child — бути вагітною

    ◊ it is pouring with rain — ллє як з відра

    ◊ I shall be with you! — я з тобою поквитаюся!

    ◊ what do you want with me? — що вам від мене потрібно?

    * * *
    I n, v
    [wip] = withe; n; v
    II [wip] prep

    to work (together) with smb — працювати ( разом) з ким-н.

    to go with the times — йти в ногу з часом; не відставати від часу

    your name was mentioned with others — серед інших імен було згадано, ваше

    side by side with smb — поруч /бік о бік/ з ким-н.

    he fought with the navy — він бився в рядах ВМС; взаємовідносини з

    with each other /one another/ — один з одним

    to talk with smb — розмовляти з ким-н.

    to make friends with smb — потоваришувати з ким-н.

    to be at odds with smb — не ладити /бути в поганих відносинах/ з ким-н.

    to mix with smb — спілкуватися з ким-н.; приєднання, зв'язок з

    the rent is five guineas a week with attendance — оплата за квартиру з послугами п'ять гіней на тиждень; перебування в домі у кого-н. у

    to stay with one's parents — жити у батьків; залишати кого-н. під чию-н. опіку у

    leave your key with the hotel clerk — залиште ключ у портьє; робота де-н. або у кого-н. в, у

    he worked with the firm for five years — він працював в цій фірмі п'ять років; змішування, поєднання, додавання (разом) з

    2) вказує на знаряддя, інструмент або спосіб виконання дії; передається оруд. відмінком

    to take smth with both hands — взяти що-н. обома руками; засіб на, за; передається оруд. відмінком

    to buy smth with money — купити що-н. за гроші

    to pay for smth with one's life — заплатити за що-н. своїм життям

    3) вказує на вміст або зміст чого-н. з; передається оруд. відмінком

    stuffed with straw — набитий соломою; матеріал, речовина, що покриває, оточує або прикрашає що-н.; передається оруд. відмінком

    a table with a white tablecloth — стіл, покритий білою скатеркою

    a house surrounded with trees — дім, оточений деревами

    4) вказує на характерну ознаку з; разом з іменником іноді передається складним означенням

    a man with white hair — сивий чоловік, чоловік із сивим волоссям; наявність чого-н. у кого-н. у, при; із ( собою)

    I have no money [no documents] with me — у мене із собою /при собі/ немає грошей [документів]

    5) вказує на характерну особливість дії з; разом з іменником передається прислівником або дієприслівником

    with a smile — з посмішкою, посміхаючись

    with pleasure [joy] — із задоволенням [з радістю]

    to speak with an accent [a stutter] — говорити з акцентом [заїкаючись]

    to walk with a limp — ходити шкутильгаючи handle with care! поводитися обережно! ( напис); супутні обставини або зовнішній вигляд предмета з; з наступними словами передається дієприслівниковим зворотом або частиною складного речення

    another ten minutes passed with no sign of John — пройшло ще десять хвилин, а Джон все ще не з'явився

    he sat with his head down — він сидів, опустивши голову

    with one's hat off — без капелюха, знявши капелюх; вiйcьк. звинувачений в злочині; особливості початку або закінчення чого-н. з; передається оруд. відмінком

    to begin with smth — почати з чого-н.

    to end with smth — закінчити чим-н.; додаткові обставини або моменти причому

    they were all late with him being the last — вони всі спізнилися, а він прийшов останнім; умови виконання дії в умовах, коли, при тому, що

    6) вказує на згоду з ким-н., чим-н. з

    to agree with smb — погоджуватися з ким-н.

    to side with smb — бути на чиїй-н. стороні

    I think with you — я думаю так само, як, ви, я з вами погоджуюся

    who is not with us is against us — хто не з нами, той проти нас; об'єкт дружелюбного, недружелюбного ставлення до; ( по відношенню) до

    to be patient with smb — бути терплячим з ким-н.

    to sympathize with smb — співчувати кому-н.

    to be angry with smb — сердитися на кого-н.

    to be in love with smb — кохати кого-н.; бути закоханим в кого-н.; змагання з ким-н.

    to compete with smb — змагатися з ким-н.; конкурувати з ким-н.; предмет заняття, турбот, уваги з, для

    this film is made with children in mind — цей фільм розрахований на дітей; особа, предмет, який знають, с яким знайомі з

    to be familiar with smth — ( добре) знати що-н.

    to be acquainted with smb — бути знайомим з ким-н.; предмет, який дарують або справа, яку доручають to entrust smb

    with smth — доручати що-н. кому-н.

    what has he presented her with — є що він їй подарувавє; особа, відповідальна за що-л

    this decision rests /lies/ with you — рішення залежить від вас

    a question that is always with us — питання, яке завжди стоїть перед нами; предмет емоційної або розумової оцінки; передається оруд. відмінком

    to be satisfied with smth — бути задоволеним чим-н.

    this skirt is identical with mine — в мене така сама спідниця; сумісність або співставність нарівні з

    8) вказує на причину, джерело чого-н. від, на

    to be ill with fever — хворіти на лихоманку; умова або підстава з, при

    with John away, we've got more room — тепер, коли Джон поїхав, в нас більше місця; одночасність явищ

    her hair became grey with the passing of the years — з роками її волосся посиділи; пропорційність

    his earnings increased with his power — з ростом його впливу зростали, його доходи

    11) вказує на особу, що володіє певними якостями, звичками, схильності у, для, з

    what's wrong with you — є що з тобоює, що з тобою трапилосяє

    away with him! — геть /гони/ його!

    with regard to, with reference to, with relation to, with respect to — що стосується, по відношенню; з приводу; відносно

    with the object of — з метою, для того, щоб

    to begin with — перш за все; по-перше

    what with... (and what with) — через

    close with, close in with — мop. близько, поруч

    with it = with-it — [ін. словосполучення див. під відповідними словами]

    English-Ukrainian dictionary > with

  • 7 present

    I n
    1) сьогодення, теперішній час
    2) гpaм. ( the present) теперішній час
    3) юp. лист, документ
    II a
    1) присутній, наявний
    2) справжній, нинішній, теперішній; сучасний
    3) даний; той, про який йде мова
    4) гpaм. теперішній
    5) icт. швидкий, готовий прийти на допомогу, оперативний
    III n
    подарунок; дарунок; презент
    IV [pri'zent] v
    1) підносити, дарувати; презентувати
    2) передавати, посилати
    3) подавати, вручати; пред'являти; юp. подавати, передавати на розгляд; учиняти позов
    4) представити, відрекомендувати ( кого-небудь кому-небудь); представляти до двору
    5) refl з'являтися
    6) являти, представляти ( собою)
    7) виявляти, показувати
    8) миcт. показувати, давати, грати ( виставу), представляти; icт. показувати ( актора в якій-небудь ролі)
    10) мeд. передлежати
    11) направляти; повертатися
    V [pri'zent] n; військ.
    взяття на караул; взяття на приціл, прицілювання
    VI [pri'zent] v; військ.
    брати ( зброю) на караул; цілитися

    English-Ukrainian dictionary > present

  • 8 утилітаризм

    УТИЛІТАРИЗМ ( від лат. utilitas - корисність, вигода) - 1) Принцип оцінки явищ з точки зору їх корисності, можливості бути засобом для досягнення будьякої мети; принцип поведінки, який виявляється у підпорядкуванні всіх вчинків отриманню матеріальної корисності, вигоди. В такому розумінні У. співпадає з вузьким практицизмом і базується на применшенні ролі духовних інтересів людини. 2) Напрям в етиці, згідно з яким корисність є основою моральності і критерієм людських вчинків, незалежно від того, йде мова про окремого індивіда чи про суспільство. Ввібравши настрої ліберальної буржуазії епохи розвитку капіталізму в Англії XIX ст., У. продовжив традицію гедонізму і евдемонізму в етиці. Основні представники У. - Бентам, Джеймс Мілль, Дж. Ст. Мілль. У. наполягає на ототожненні добра і корисності, причому сама корисність більшістю утилітаристів визначається в контексті "природних" потягів людини до задоволень, насолод, які стають доступними перш за все внаслідок володіння матеріальними благами. Відтак єдина ціль моральної діяльності вбачається в "максимальному щасті для якомога більшого числа людей" (Бентам). З позицій У., ніщо поза суб'єктом не є цінністю самою по собі (самоцінністю), все розглядається лише як засіб для досягнення певної зовнішньої цілі. Тим самим навіть людина зводиться до рівня "корисної речі" М. оральний вибір, за Бентамом, - простий підрахунок вигід і втрат, насолод і страждань, що їх породжують різні вчинки. Намагаючись притлумити егоїстичні моменти етики У., Дж. Ст. Мілль доповнив принцип особистого щастя вимогою узгодження інтересів усіх людей, що, однак, не могло зняти суперечностей У. Незважаючи на гостру критику У. в сучасних етичних теоріях, досі не припиняються спроби відновлення його в пом'якшеному вигляді. Проте істотною вадою У. за будь-яких обставин залишається ігнорування багатства людських відносин, духовних начал моральності.
    В. Єфименко

    Філософський енциклопедичний словник > утилітаризм

  • 9 идти

    и Итти
    1) іти (н. вр. іду, ідеш, прош. вр. ішов, ішла, а после гласной йти, йду, йдеш, йшов, йшла…). [Ішов кобзар до Київа та сів спочивати (Шевч.). Не йди туди. Куди ти йдеш не спитавшись? (Шевч.)]. -ти в гости - іти в гостину. -ти пешком - іти пішки, піхотою. Кто идёт? - хто йде? Вот он идёт - ось він іде. -ти шагом - ходою йти, (о лошади ещё) ступакувати. Иди, идите отсюда, от нас - іди, ідіть (редко ідіте) звідси, від нас. [А ви, мої святі люди, ви на землю йдіте (Рудан.)]. Иди! идите! (сюда, к нам) - ходи, ходіть! іди, ідіть! (сюди, до нас). [А ходи-но сюди, хлопче! Ходи до покою, відпочинь зо мною (Руданськ.). Ходіть живо понад став (Руданськ.)]. Идём, -те! - ходім(о)! [Ходім разом!]. -ти куда, к чему (двигаться, направляться по определённому пути, к определённой цели) - простувати (редко простати), прямувати, братися куди, до чого (певним шляхом, до певної мети). [Пливе військо, простуючи униз до порогів (Морд.). Простали ми в Україну вольними ногами (Шевч.). Коли прямує він до сієї мети без думки про особисту користь… (Грінч.). Що мені робити? чи додому, чи до тестя братись (Г. Барв.)]. Он смело идёт к своей цели - він сміло йде (прямує, простує) до своєї мети. -ти прямо, напрямик к чему, куда - простувати (редко простати), прямувати, прямцювати, іти просто, навпростець, (диал.) опрошкувати до чого, куди. [Хто простує (опрошкує), той дома не ночує (Номис). Не прямує, а біжить яром, геть-геть обминаючи панську садибу (М. Вовч.). І не куди іде він, а до них у ворота прямцює (Свидн.). Ми не лукавили з тобою, ми просто йшли, у нас нема зерна неправди за собою (Шевч.)]. -ти первым, впереди - перед вести, передувати в чому. [Герш вів перед у тім скаженім танці і весь увійшов у спекуляційну гарячку (Франко). У торгу передували в Київі Ормени (Куліш)]. -ти на встречу - назустріч кому, устріч, устріть, навстріч кому іти, братися. [Раденька вже, як хто навстріч мені береться (М. Вовч.)]. Идти за кем, чем - іти по кого, по що. Я иду за лекарством - я йду по ліки. -ти за кем, вслед за кем - іти за ким, слідком (слідком в тропи) за ким іти, (слідком) слідувати, слідкувати за ким, (редко) слідити за ким. [Іди слідом за мною (Єв.). Так і біга, так і слідує за ним (Зміїв)]. -ти (по чьим следам) (переносно) - іти чиїми слідами, топтати стежку чию. [Доведеться їй топтати материну стежку (Коцюб.)]. -ти до каких пределов, как далеко (в прямом и переносн. значении) - як далеко сягати. [Дальш сього ідеалу не сягонуло ні козацтво, ні гайдамацтво, бо й нікуди було сягати (Куліш)]. -ти рука об руку с чем - іти у парі з чим. [У парі з цією, філософією іде у Кобилянської і невиразність її художніх засобів (Єфр.)]. -ти по круговой линии - колувати. [Горою сонечко колує (Основа, 1862)]. -ти сплошной массой, непрерывным потоком - лавою (стіною) іти (сунути), ринути. [І куди їм скаже йти, усі стіною так і йдуть (Квітка). Ніколи так вода під міст не рине, як містом скрізь веселі ринуть люди (Куліш)]. -ти куда глаза глядят, куда приведёт дорога - іти світ за очі, іти просто за дорогою (Франко), іти куди очі дивляться, куди ведуть очі. Она идёт замуж - вона йде заміж, вона віддається за кого. -ти в бой - іти в бій, до бою, до побою іти (ставати). [Дали коня, дали зброю, ставай, синку, до побою (Гол.)]. Войско идёт в поход - військо йде (рушає) в похід. -ти в военную службу - іти, вступати до війська. -ти врозь, в разрез с чем - різнити з чим. [Різнив-би я з своїми поглядами, зробившися прокурором (Грінч.)]. Он на всё идёт - він на все йде, поступає. Эта дорога идёт в город - ця дорога веде (прямує) до міста. -ти в руку кому - іти в руку, ітися на руку, вестися кому; срвн. Везти 2. -ти во вред кому - на шкоду кому йти. -ти в прок - см. Прок 1. Богатство не идёт ему в прок - багатство не йде йому на користь (на пожиток, на добре, в руку). Голова идёт кругом - голова обертом іде, у голові морочиться. Идут ли ваши часы? - чи йде ваш годинник? Гвоздь не идёт в стену - гвіздок не йде, не лізе в стіну. Корабль шёл под всеми парусами или на всех парусах - корабель ішов (плив) під усіма вітрилами. Чай идёт к нам из Китая - чай іде до нас з Китаю. От нас идёт: сало, кожи, пенька, а к нам идут: кисея, ленты, полотна - від нас ідуть: сало, шкури, коноплі, а до нас ідуть: серпанок, стрічки, полотна. Товар этот не идёт с рук - крам цей не йде, погано збувається. Дождь, снег идёт - дощ, сніг іде, падає. Лёд идёт по реке - крига йде на річці. У него кровь идёт из носу - у його (и йому) кров іде з носа. Деревцо идёт хорошо - деревце росте добре. -ти на прибыль - прибувати, (о луне) підповнюватися. [Місяць уже підповнюється (Звин.)]. Вода идёт на прибыль - вода прибуває. Жалованье идёт ему с первого мая - платня йде йому з першого травня. Сон не идёт, не шёл к нему - сон не бере, не брав його. Идёт слух, молва о ком - чутка йде (ходить), поговір, поголоска йде про кого, (громкая молва) гуде слава про кого. -ти к делу - стосуватися (припадати) до речи. К тому дело идёт - на те воно йдеться, до того воно йдеться. Идёт к добру - на добро йдеться. К чему идёт (клонится) дело - до чого (воно) йдеться, до чого це йдеться (приходиться), на що воно забирається, на що заноситься. [Отець Харитін догадався, до чого воно йдеться (Н.-Лев.). Бачивши тоді королі польські, на що воно вже по козацьких землях забирається, козаків до себе ласкою прихиляли (Куліш). Він знав, до чого се приходиться, здригнув увесь (Квітка). Час був непевний, заносилося на велику війну, як на бурю (Маковей)]. Идёт - (ладно) гаразд, добре; (для выражения согласия) згода. Каково здоровье? - Идёт! - як здоров'я? - Гаразд, добре! Держу сто рублей, идёт? - Идёт! - закладаюся на сто карбованців, згода? - Згода! Один раз куда ни шло - один раз іще якось можна; раз мати породила! Куда ни шло - та нехай вже. -ти (брать начало) от кого, от чего - іти, заходити від кого, від чого. [То сам початок читальні заходить ще від старого діда Митра і від баби Митрихи і дяка Базя (Стефаник)]. -ти по правде, -ти против совести - чинити по правді, проти совісти (сумління). -ти с козыря - ходити, іти з козиря (гал. з атута), козиряти. Наше дело идёт на лад - справа наша йде в лад, іде (кладеться) на добре. -ти войной на кого - іти війною на кого, іти воювати кого.
    2) (о работе, деле: подвигаться вперёд) іти, посуватися, поступати, (безлично) поступатися. [Поступніш на товстому вишивати: нитки товсті, то поступається скоріш (Конгр.). Часто бігала дивитися, як посувалась робота (Коцюб.)];
    3) (вестись, происходить) іти, вестися, провадитися, точитися; (о богослуж.: совершаться) правитися. [Чи все за сі два дні велось вам до вподоби? (Самійл.). На протязі всього 1919 року все точилася кривава боротьба (Азб. Ком.). Сим робом усе життя народнього духа провадиться (Куліш)]. В церкви идёт молебен, богослужение - у церкві правиться молебень, служба Божа. Идут торги на поставку муки - ідуть, провадяться, відбуваються торги на постачання борошна. У нас идут разные постройки - у нас іде різне будування. Разговор, речь идёт, шёл о чем-л. - розмова йде, йшла, розмова, річ ведеться, велася, мова мовиться, мовилася про (за) що, ідеться, ішлося про що. [Товаришка взяла шиття, я книжку, розмова наша більше не велася (Л. Укр.). Мова мовиться, а хліб їсться (Приказка)]. Речь идёт о том, что… - ідеться (іде) про те, що… [Якби йшлося тільки про те, що він розгніває і хана і російський уряд, Газіс не вагався-б (Леонт.). Тут не про голу естетику йде, тут справа глибша (Крим.)];
    4) (продолжаться, тянуться) іти, тягтися. [Бенькет все йшов та йшов (Стор.)]. От горы идёт лес, а далее идут пески - від гори іде (тягнеться) ліс, а далі йдуть (тягнуться) піски. Липовая аллея идёт вдоль канала - липова алея іде (тягнеться) вздовж (уподовж) каналу;
    5) (расходоваться, употребляться) іти. [На що-ж я з скрині дістаю та вишиваю! Скільки ниток марно йде (М. Вовч.). Галун іде на краски (Сл. Ум.)]. Половина моего дохода идёт на воспитание детей - половина мого прибутку йде на виховання дітей. На фунт пороху идёт шесть фунтов дроби - на фунт пороху іде шість фунтів дробу (шроту);
    6) (проходить) іти, минати, пливти, спливати; срвн. Проходить 10, Протекать 4. [Все йде, все минає - і краю немає (Шевч.)]. Шли годы - минали роки. Время идёт быстро, незаметно - час минає (пливе, спливає) хутко, непомітно. Год шёл за годом - рік минав (спливав) по рокові. Ей шёл уже шестнадцатый год - вона вже у шістнадцятий рік вступала (М. Вовч.), їй вже шістнадцятий рік поступав;
    7) (быть к лицу) личити, лицювати, бути до лиця кому, (приходиться) упадати, подобати кому, (подходить) приставати до кого, до чого, пасувати, (к)шталтити до чого. [А вбрання студентське так личить йому до стану стрункого (Тесл.). Тобі тото не лицює (Желех.). Те не зовсім до лиця їй, бо вона носить в собі тугу (Єфр.). Постановили, що нікому так не впадає (бути пасічником), як йому (Гліб.). Так подоба, як сліпому дзеркало (Номис). Ні до кого не пристає так ота приповість, як до подолян (Свидн.). Пучок білих троянд чудово приставав до її чорних брів (Н.-Лев.). Ці чоботи до твоїх штанів не пасують (Чигирин.). До ції свити ця підшивка не шталтить (Звяг.)]. Идёт, как корове седло - пристало, як свині наритники. Эта причёска очень идёт ей - ця зачіска їй дуже личить, дуже до лиця. Синий цвет идёт к жёлтому - синій колір пасує до жовтого. Не идёт тебе так говорить - не личить тобі так казати.
    * * *
    1) іти́ (іду́, іде́ш); ( двигаться по воде) пливти́, плисти́ и пли́сти (пливу́, пливе́ш), пли́нути; ( держать путь) верста́ти доро́гу (шлях); ( медленно шагать) ди́бати; ( с трудом) бра́тися (беру́ся, бере́шся)

    идёт — ( ладно) гара́зд, до́бре; ( согласен) зго́да

    [де́ло] идёт к чему́ (на что) — ( клонится) іде́ться (йде́ться) до чо́го, ді́ло йде до чо́го

    де́ло (речь) идёт о ком-чём — іде́ться (йде́ться) про ко́го-що, спра́ва (мо́ва) йде про ко́го-що; мо́ва мо́виться про ко́го-що

    [ещё] куда́ ни шло — а) ( согласен) гара́зд, до́бре, хай (неха́й) [уже́] так; ( так и быть) де на́ше не пропада́ло; б) (ничего, сойдет) [ще] сяк-та́к (так-ся́к)

    иди́ сюда́ — іди́ (ходи́, піди́) сюди́

    \идти ти́ к де́лу — (иметь отношение, касательство к чему-л.) бу́ти доре́чним (до ре́чі), підхо́дити, -дить

    \идти ти́ к добру́ — на добро́ (на до́бре) йти (йти́ся)

    \идти ти́ вразре́з с кем-чем (напереко́р кому́-чему́) — іти́ вро́зрі́з з ким-чим (наперекі́р кому́-чому́)

    \идти ти́ на что — іти́ на що

    идёт снег — іде́ (па́дає) сніг

    на ум (в го́лову) не идёт кому́ — что в го́лову не йде (не спада́є) кому́ що

    не \идти ти́ из головы́ (из ума́) у кого́ — см. выходить

    разгово́р (речь) идёт о том, что́бы... — іде́ться (йде́ться) про те, щоб...; мо́ва (річ, розмо́ва) йде про те, щоб

    2) ( о течении времени) іти́, йти, мина́ти

    дни иду́т — дні йдуть (іду́ть, мина́ють)

    3) (кому-чему, к кому-чему - соответствовать, быть подходящим) пасува́ти (до кого-чого, кому-чому); ( годиться) ли́чити (кому-чому, до чого); ( быть к лицу) бу́ти до лиця́, пристава́ти, -стає́ (кому)

    идёт, как коро́ве седло́ — погов. приста́ло, як свині́ нари́тники

    4) (получаться, подвигаться, спориться) іти́, посува́тися

    Русско-украинский словарь > идти

  • 10 іти

    1) to go; ( пішки) to walk

    іти вздовж берега — to walk along the shore; to go along the coast

    іти в ногу з кимсь — to keep pace with, to march in step; to keep step ( with)

    іти в гості — to visit, to pay a visit, to go on a visit, to go to see

    іти до мети — to advance towards the accomplishment of one's purpose; to go forward towards one's aim ( goal); to pursue an aim

    іти назад — to go back, to return

    іти повільніше — to go slower, to slack one's speed, to slow down

    іти в кільватері — to follow/sail in the wake (of)

    іти швидко — to trip, to skip along

    2) тк. недок. ( наближатися) to come; ( відправлятися) to start, to leave

    ось він іде — he is coming, here he comes

    3) ( відбуватися) to go on, to proceed, to be in progress
    4) (про воду, дим, пару) to come out, to come from, to proceed from
    5) ( про опади) to fall

    іде дощ — it is raining, it rains

    іде сніг — it is snowing, it snows

    6) (про виставу та ін.) to be on
    7) ( про час) to go by, to pass
    8) ( бути потрібним) to be required ( for); ( використовуватися) to be used (in)
    9) ( знаходити збут) to sell, to be sold

    іти в продаж — to go for sale, to be up for sale

    мова йде про… — the question is…, the point is that…

    11) (вступати, улаштовуватися) to enter, to join, to become
    12) ( про механізми) to go, to run, to work
    13) (про шахи, карти) to play, to lead, to move
    14) (пролягати, розлягатися) to go, to stretch

    далі йдуть гори — farther on there stretches/extends a mountain-ridge

    15)

    іти назустріч (у чомусь) — to respond to friendly advances, to meet halfway

    іде поговір — it is rumoured; there is a rumour ( that); a rumour is abroad ( afloat)

    іти на ризик — to run risks, to take chances

    іти на поступки — to compromise; to make concessions

    іти врозріз (з ким-небудь/чим-небудь) — to run counter (to); to be/go against; to be contrary (to), to be in conflict ( with), to conflict ( with)

    іти на все — to be ready to do anything, to go to all lengths

    іти на компроміс — to compromise, to make a compromise, to meet half-way

    іти на крайнощі — to take extreme/severe measures

    іти напролом — to force one's way; to stop at nothing; to push one's way through

    Українсько-англійський словник > іти

  • 11 касаться

    коснуться
    1) (кого, чего, физически) торкатися, торкнутися кого, чого, до кого, до чого, об що, у що, дотикатися, діткнутися до кого, до чого, торкати, торкнути, заторкнути кого, що. [Якийсь холод торкається делікатного дітського тіла, щось бере з-за плечей (Коцюб.). І вона пішла туди, де небо торкається до землі (Грінч.). Торкається об сухе стебло тернове, щільно тулиться (Васильч.). Шпиль його торкався в саме небо (Крим.). Чую, щось холодне мене торкає (Крим.)]. Твой взор меня -нулся - твої очі мене заторкнули; (мимолётно) твій погляд перебіг по мені. Вода приятно -салась тела - вода любо торкалася тіла. Жизнь грубо -нулась его - життя його брутально зачепило (діткнуло). Моих зениц -нулся он - він торкнувся моїх зіниць, він доторкнувся до моїх зіниць. Не -саясь земли - не торкаючи(сь) землі. Свет -нулся глаз - світло торкнулося очей. -ться слуха - торкатися, торкнутися вуха, ушей, доходити, дійти, добуватися, добутися вуха, до вуха. Шкаф -ется стены - шафа торкається стінки (дотуляється до стінки). Чужого (имущества) не -сайся - чужого (добра) не чіпай, не торкай, (образно) зась до чужих ковбас;
    2) (кого, чего, до чего, легко и слабо) доторкатися, доторкуватися, доторкнутися, дотикатися, діткнутися кого, чого, до кого, до чого, торкати, торкнути кого, що, (задевая, цепляя) черкатися, черкнутися чим до кого, до чого, у що, об кого, об віщо, з чим; срвн. Прикасаться. [Ходи тихо як лин по дну, що ні до кого не доторкається (Номис). Рука моя доторкувалася до її руки (Кон.). Було тісненько: вони з Катериною черкались одно об одного плечем (Грінч.). Її плече черкається з його плечем (Мирн.). Язик тільки черкається об піднебіння (Н.-Лев.)]. Ни до чего не -ется - ні до чого не береться; і за холодну воду не береться. -нулся до его плеча - доторкнувся до його плеча, торкнув його плече;
    3) (распространяясь достигать чего) сягати, сягнути, доходити, дійти, доставати, достати до чого, чого; срвн. Достигать 3. [Великани руками мало-мало неба не сягали (Рудан.). Йому вода вже по шию сягає (Чуб. V)]. Вода -сается коленей - вода сягає колін. Восточная граница -сается Кавказа - східня межа сягає (до, аж до) Кавказу. Головой -сался потолка - головою доставав до стелі (сягав стелі, торкав стелю). Половодье -салось крайних изб - повінь (велика вода) доходила до крайніх хат. Цивилизация этих стран не -нулась - цивілізація до цих країн не сягнула (цих країн не дістала, не заторкнула);
    4) (иметь отношение к чему) торкатися, торкнутися, дотикатися, діткнутися, стосуватися, тичитися, (малоупотр.) тикатися, тикнутися кого, чого и до кого, до чого. [Академія в усіх справах, що торкаються наук та освіти, має право безпосередньо зноситися з усіма установами (Ст. А. Н.). Мовчить, неначе до його й не стосується (Сквирщ.). Тут єсть щось таке, що торкається (тичиться) тебе (Звин.)]. Беседа, речь -ется вопроса о… - розмова йде про…, мова (річ) про те, що… Меня это не -ется - це до мене не належить, це мене не стосується. Это вас не -ется (не ваше дело) - це до вас не стосується, це до вас не тичиться. Дело -ется личности - справа стосується особи (зачіпає особу). Дело -ется кого, чего - ходить (ідеться) про кого, про що. [Але я все сторожкий, де ходить про тебе, коханий мій (Леонт.)]. Что -ется (кого, чего) - що-до кого, що-до чого. [Що-до молодих Шмідтів, то (вони) заходили до професора за тих трьох днів не часто (Крим.)]. Что же -ется - що-ж до, а що вже. [Що-ж до самих шахтарів, то вони поділилися виразно на дві частки (Грінч.). А що вже Василько - тихий, сумний (М. Вовч.)]. Что -ется меня (по мне) - що-до мене, про мене, по моїй голові. [Про мене - робіть, як знаєте. По моїй голові - хоч вовк траву їж. (Сл. Гр.)]. Тебя не -ется! - не про тебе діло! не твоє мелеться! Чего ни коснись - що не візьми, до чого не обернися, за що не візьмешся, то… А коснись тебя, что ты сказал бы - нехай би тебе торкнулося, що сказав би; а якби тобі таке, що сказав би;
    5) (только об одушевл.: интересовать, составлять интерес) торкатися, торкнутися, дотикати, діткнути, обходити, обійти кого. [Його лихо мало мене торкається (Ніков.). Мене пісні й пророцтва не обходять: аби закон - пророків непотрібно (Л. Укр.)]. Нас это близко -ется - нас це близько обходить. А насколько ж (а разве) это меня -ется? - а що то мене обходить?;
    6) (чего: говорить о чём) торкатися, торкнутися чого, згадувати, згадати про що. Не -сайтесь этого вопроса - не торкайтеся цієї справи; не згадуйте про це. -нулся в двух словах… - згадав двома словами про що. Оратор -нулся вопроса о… - промовець торкнувся справи про що или чого. Касающийся - (относящийся) дотичний до чого и чого, (относительный) стосовний до чого, що-до кого (справа), проти, супроти кого, чого; см. ещё Касательный. [Кожний з присутніх на суді, коли що знав дотичне справи, міг про се заявити суддям (Ор. Лев.). А оце справа - що-до грошей (Звин.)]. Касаемо - що-до, проти, супроти кого, чого.
    * * *
    несов.; сов. - косн`уться
    1) торка́тися, торкну́тися (кого-чого, до кого-чого), торка́ти, торкну́ти (кого-що); ( прикасаться) дотика́тися, діткну́тися и доткнутися (до кого-чого; кого-чого), диал. дотика́ти, діткну́ти и доткну́ти (кого-що); ( зацеплять) черка́тися, черкну́тися и усилит. черкону́тися (об кого-що, кого-чого, з ким-чим), черка́ти, черкну́ти и усилит. черкону́ти (кого-що, по кому-чому, об кого-що)
    2) (перен.: затрагивать в разговоре, изложении) торка́тися, торкну́тися, зачіпа́ти, зачепи́ти; диал. дотика́ти, діткнути и доткну́ти
    3) (несов. перен.: иметь отношение) стосува́тися, -су́ється (кого-чого, до кого-чого); (преим. с отрицанием "не") обхо́дити, торка́тися, зачіпа́ти (кого)

    Русско-украинский словарь > касаться

  • 12 дело

    діло (ум. дільце, ділечко), справа; (труд) робота (ум. робітка), праця; (вещь) річ (р. речи); (поступок, действие) вчинок, чин, дія. [Я діло все поробила. Діла незабуті дідів наших (Шевч.). Люди бралися до щоденних справ (Дн. Чайка). Того вимагає наша національна справа. Всі справи він носить у портфелі. Поставив у канцелярії дві шахви для справ. Ви надто обережні в справі чести (Грінч.). За працею час минає швидко. Лицарська річ - у бої полягти. Давня се річ: мабуть літ сорок тому буде (Конис.). Чистий думками і непорочний діями]. Плохо дело! - кепська справа! кепська робота! Странное дело! - дивна річ! чудасія! чуднота! Дела тайные, которые нужно скрывать - таємнощі (р. -щів). По делу - за ділом, за справою. [Я прийшов до вас за ділом]. По делам (поручениям) - за орудками. [Няньку посилала за орудками (Л. Укр.)]. По этому делу - в цій справі. По делам службы - в справах службових. Сидеть, быть без дела - сидіти, згорнувши руки, посиденьки справляти, лежні (сидні) справляти. Браться за дело - братися до роботи. Браться не за своё дело - не за свою справу братися, шитися не в своє діло (Конис.). Дело обстоит так - справа стоїть так. [Тепер справа стоїть инакше]. Известное дело - звісно, звичайно, відома (певна) річ, сказано. [Сказано: куди голка, туди й нитка]. Ясное дело - видима річ. Виданное ли, слыханное ли дело? - чи чувано, чи видано? (провинц.) чи-ж видансько? Дело житейское - світова річ. Дела нет до чего - байдуже про що. Не было дела до кого, чего - байдуже було, не доходило діла. [Не доходило мені до них діла]. Не твоё дело - то не твоя справа, тобі до цього зась, заськи [Ігумену - діло, а братії - зась], (шутл.) не твоє мелеться. Это дело другое - це що инше, це инша річ. В чём дело? - в чому річ? в чім сила? про що йдеться? Дело вот в чём - річ ось яка. В том-то и дело - а тож-то, отож-то й є, тож-то й воно, тим бо й ба, не тож бо то й що, не по чім б'є, як не по голові. [Ми не тою дорогою їдемо? - А тож-то, що не тою. Він хотів-би коняку купити, та тим бо й ба - грошей нема]. Не в том дело - не в тім річ, не про те річ, не про те мова мовиться, не в тім сила. [Не в тім сила, що кобила сива, а в тім що не везе]. То-ли дело - инша річ, хіба така річ? нема краще, як; нема в світі, як. [Не люблю зими, нема в світі, як літечко святе. Неохота йому працювати; хіба така річ - пити!]. Не к делу - не до-діла, не до-речи, не в лад. Пойти в дело - піти в надобу, піти до діла. Если уж до чего дело дойдёт - коли вже до чого (того) дійдеться, як до чого (того) ряд дійде. Ей до всего дело - без неї вода (ніде) не освятиться. Иметь дела с кем - мати справи (стосунки = отношения) до кого (или з ким). Я совсем не имею с ней дела - жадного діла в мене з нею нема, не причетний я зовсім до неї. Моё дело сторона - моя хата з краю. Плёвое дело - дурниця, пусте, пустячина, ка-зна-що. Статочное-ли дело - чи мислима річ? чи подобенство? чи годиться-ж? А мне что за дело? - а мені що до того? а мені яке діло? а мені якого батька горе? Что дело, то дело - що правда, то правда; що до пуття, то до пуття. Это дело - це добре, це гаразд, це до діла. Это особое дело - се инша річ, се инша стать. То и дело - раз-у-раз, раз-поз-раз, раз-по-раз, знай. [Коло його знай споминають літописці друге голосне ім'я - Остапа Дашковича (Куліш)]. В чём дело? - що сталося? про що річ? у чому справа? В самом деле, на самом деле - справді - см. В действительности. На словах, что на санях, а на деле, что на копыле - на словах, як на цимбалах, а на ділі, як на талалайці. Судебное дело - судова справа. [Він виграв у суді свою справу. Нехай судці розберуть тую справу. З бабою і дідько справу програв]. Тяжебное дело - позов (р. позву). Военное дело - військова справа. Комиссариат иностранных дел - комісаріят закордонних справ. Золотых дел мастер - золотник, золотар (р. -ря) (ум. золотарик).
    * * *
    1) (занятие, работа, труд) спра́ва, ді́ло

    уголо́вное \дело — юр. криміна́льна спра́ва

    3) канц. спра́ва

    па́пка для дел — па́пка для справ

    5) (сражение, бой) бій, род. п. бо́ю, бата́лія, би́тва
    6) (в сочетании с прил. в знач. сказ. или вводн. сл. жарг.) річ, спра́ва, ді́ло

    друго́е (ино́е) \дело — і́нша річ (спра́ва), і́нше ді́ло

    Русско-украинский словарь > дело

  • 13 Гайдеггер, Мартин

    Гайдеггер, Мартин (1889, Мескірх - 1976) - нім. філософ, творчість якого мала вирішальний вплив на формування сучасної філософської герменевтики, екзистенціалізму, антропології, філософії мови, постструктуралізму та психоаналізу. На формування самобутності мислення Г. справила вплив філософська творчість Арцстотеля, Ніцше, Гуссерля, Дильтея, Шелера, Ясперса; поезія Гельдерліна, Рильке. У 1916 р. - початок викладання у Фрайбурзькому ун-ті; од 1918 р. Г. - асистент Гуссерля, 1923 р. - екстраординарний проф. Марбурзького ун-ту,· од 1929 р. - керівник кафедри філософії Фрайбурзького ун-ту (після Гуссерля); в 1933 - 1934 рр. - ректор цього ун-ту. В останні роки жив усамітнено, неподалік од Фрайбурга, в горах, лише зрідка спускаючись донизу, щоб прочитати в ун-ті лекцію. У творчості Г. можна умовно вирізнити два періоди: "ранній" та "пізній". їх розділяє доповідь "Про сутність істини" (1930). "Ранній" Г. ще перебуває в межах традиційної філософії, зокрема, його головний та незавершений твір "Буття і Час" (1927) залишається в концептуальних межах ідей його вчителя Гуссерля про феноменологічну реформацію філософії. Філософія тлумачиться Г. як універсальна феноменологічна онтологія, що має за мету тематизацію розмаїття видів буття сущого, спосіб осягнення їх єдності у понятті Буття (як такого) у межах єдиного трансцендентального горизонту (Часу). Дослідження Буття і Часу отримало назву "фундаментальної онтології". Якщо будь-яке онтологічне дослідження має справу з буттєвими структурами сущого, то у випадку із введеним Г. поняттям Dasein ("буття тут") воно набуває характеру аналітики (розчленувально-вирізняльного опису) екзистенційності (цілісності рівновихідних буттєвих структур - екзистенціалів). Фундаментальна онтологія як екзистенційна аналітика стає можливою лише на підставі того імпліцитного розуміння Буття, яким завжди наділений Dasein. За Г., екзистенційна аналітика як тематичне осягнення буттєвих структур Dasein має герменевтичний характер. Феноменологічна специфіка твору Г. "Буття і Час" полягає в тому, що на відміну від Гуссерля, Г. розширює феноменальне поле до позитивного аналізу "прихованості" (наявного у повсякденному бутті Dasein). Феноменологічна дескрипція наповнюється сенсом тлумачення (герменевтики). Метою герменевтики Dasein стає не лише аналітичне виокремлення і феноменологічний опис буттєвих структур (екзистенціалів) цього сущого, а й експлікація горизонту, в термінах якого відбувається такий опис. Горизонтом (смислом) буттєвих структур Dasein для Г. є часовість як наслідок феноменологічного аналізу "буття-до-смерті", притаманного цьому сущому. Часовий характер буття Dasein розкривається в специфічному екзистенціалі історичності. Наступними кроками мали бути - феноменологічний аналіз вкоріненості Часу в часовості Dasein та темпоральна (часово детермінована) експлікація різних видів буття сущого в межах проекту філософії як універсальної онтології. Проте на поч. 30-х рр. у творчості Г. відбулася суттєва переорієнтація. Суть її полягала у відмові від онтологічного концепту "Буття і Час" і намірі (вперше після Парменіда) осмислити Буття без будь-якої опори на суще О. днак така радикалізація підходів до розрізнення буття і сущого в мисленні "пізнього" Г. привела радше до трансформації, а не відмови від головних інтенцій "раннього" періоду. Філософські наміри Г. трансформувалися в проект "подолання метафізики". Історія метафізики постає як історія "забуття Буття", прогресія мисленевої зосередженості на сущому (від "ідей" Платана до "цінностей" Ніцше), в процесі чого універсум сущого повністю перетворюється у потенційну предметність людської маніпуляції. Справжнє мислення, на думку "пізнього" Г., має осмислювати саме Буття, яке визначає різні види Буття сущого, а не лише один із них. Якщо в "Бутті і Часі" Буття мислиться статично, як горизонтна єдність різних видів буття сущого, то у "пізнього" Г. Буття перетворюється на Подію, яка в стримуючому від виявлення себе посиланні ("епохе") визначає той спосіб буття сущого, який відкривається людині. Зміщуються акценти у відношенні між людиною та Буттям: в "Бутті і Часі" відкритість Буття конституюється екзистенціалами Dasein, у "пізнього" Г. характер відкритості Буття людини залежить від певного історичного "посилання" самого Буття (Події). Буття розкриває себе в історичній динаміці таких "посилань". Творчість "пізнього" Г. підсумовується концептом "історичність Буття". Відповідно зазнає трансформації і спосіб осягнення Буття: якщо у "раннього" Г. мова йде про темпоральні характеристики різних видів буття сущого та похідних від них буттєвих структур, то "пізній" Г. говорить про поетичне мовлення як ту сферу, в якій для кожного покоління оприявнюються сліди доленосного "епохе" Буття. Тому, прислухаючись до мови поетів, ми саме в ній можемо віднайти справжній шлях до Буття.
    [br]
    Осн. тв.: "Буття і Час" (1927); "Що таке метафізика" (1929); "Кант і проблема метафізики" (1929); "Гельдерлін та суть поезії" (1936); "Вступ до метафізики" (1953); "Ніцше". У 2 т. (1961); "Феноменологія і теологія" (1970).

    Філософський енциклопедичний словник > Гайдеггер, Мартин

  • 14 back

    1. n
    1) спина
    3) спинний хребет; поперек
    4) задня (зворотна) сторона; задній план
    5) виворіт, спід, підкладка
    6) гребінь (хвилі, пагорба)
    7) корінець (книги); спинка (палітурки)
    8) обух
    9) гірн. найвищий рівень (виробки)
    10) геол. висячий бік (пласта)
    11) спорт. захисник (у футболі)
    12) корито; чан; великий бак

    ◊ back to back — впритул

    ◊ to turn one's back upon (on) smb. — відвернутися від когось, порвати стосунки з кимсь

    ◊ to put (to set) smb.'s back up — розгнівати когось

    ◊ to be at the back of smb. — підтримувати когось, бути на чиємусь боці

    2. adj
    1) задній

    back edge (margin) — друк. внутрішнє (корінцеве) поле

    back elevation — вигляд ззаду, задній фасад

    back vowel — фон. голосний заднього ряду

    2) віддалений, дальній
    3) зворотний
    4) запізнілий, відсталий; старий

    a back number (issue) of a magazine — старий номер журналу

    5) амер. затриманий, прострочений (про платіж:)
    6) військ. тиловий

    back areas — військ. тили, тилові райони

    3. adv
    1) ззаду, позаду

    keep back! — не підходьте!, відійдіть назад!

    to sit back — зручно усістися, відкинутися на спинку крісла

    2) назад, у зворотному напрямі

    back and forth — назад і вперед; туди й назад

    3) знову
    4) осторонь, віддалік
    5) тому
    6) указує на зворотну дію
    4. v
    1) підтримувати, підкріпляти
    2) закріпляти (якір)
    3) зміцнювати, підпирати
    4) субсидувати, фінансувати
    5) рухатися у зворотному напрямі; відступати, задкувати; осаджувати; іти заднім ходом
    6) сідати на коня, їхати верхи
    7) класти на підкладку
    8) прилягати ззаду
    9) амер., розм. носити на спині
    10) бути спинкою (підкладкою); бути фоном

    □ back down — відступати, відмовлятися

    □ back off — гальмувати, сповільнювати

    □ back up — підтримувати; давати задній хід

    ◊ to back the wrong horse — помилитися, прорахуватися, поставити не на того коня

    * * *
    I [bʒk] n
    3) pl високоякісні, першосортні шкури
    5) спинний хребет; хребет; поперек, крижі
    6) задня, тильна частина ( чого-небудь)
    7) тex. задня грань ( різця); затилок або обух інструмента
    8) задня, більш віддалена частина ( чого-небудь); задній план
    9) зворотний бік; зворот, виворіт
    10) гребінь (хвилі, гори)
    11) нагота, неприкрите тіло ( коли мова йде про одяг); одяг
    12) cпopт. захисник (тж. full back); half back півзахисник
    13) мop. кіль; кільсон
    14) гipн. висячий бік ( пласта); покрівля ( вибою); стеля ( виробки); кліважна тріщина
    16)
    II [bʒk] a

    back elevation — тex., бyд. вид ззаду, задній фасад

    back lighting — кiнo контржурне освітлення

    back projection — кiнo рирпроекція

    2) віддалений, далекий

    back alley — глухий провулок; нетрі, задвірки

    back district — aмep. сільський район, глухомань

    4) запізнілий, відсталий; старий; допотопний
    5) пepeв.; aмep. затриманий, прострочений; виплачений за минулий час
    6) вiйcьк. Тиловий
    III [bʒk] adv
    1) позаду, за

    keep back! — не підходь!, відійди!

    4) тex. ( у напрямку) проти годинникової стрілки
    6) із запізненням; з відставанням

    to pay back — віддати борг; відплатити

    back from — осторонь, далеко від

    IV [bʒk] v
    1) підтримувати ( проект), підкріплювати ( аргументацію) (тж. back up)

    to back smb (up) — давати кому-небудь підтримку, сприяти кому-небудь

    2) закріплювати ( якір); зміцнювати; підпирати ( стіну); нахиляти; притуляти
    3) субсидіювати; фінансувати
    4) ставити (на гравця, боксера, коня)
    5) (on) сподіватися, розраховувати на (кого-небудь, що-небудь)
    6) рухати у зворотному напрямку; осаджувати; відводити

    to back the oars — мop. табанити

    to back water — мop. табанити; відступатися, відступати

    7) рухатися у зворотному напрямку, іти заднім ходом; відходити, відступати; задкувати
    8) сідати на коня; їхати верхи; об'їжджати коня
    9) покривати; прилаштувати спинку; ставити на підкладку

    to back a book — оправити, переплести книгу

    10) примикати, приєднувати ( ззаду)
    11) підписувати, скріплювати підписом; затверджувати; візувати; фін. індосувати ( вексель)
    12) акомпанувати; супроводжувати музикою (тж. back up)
    13)

    to back and rill — мop. лежати в дрейфі пересуватися зиґзаґами aмep. вагатися, проявляти нерішучість

    V [bʒk] n
    корито; чан; великий бак

    English-Ukrainian dictionary > back

  • 15 наступність у культурі

    НАСТУПНІСТЬ У КУЛЬТУРІ - зв'язок між різними щаблями розвитку культури, що полягає у збереженні окремих елементів або характеристик цілого у процесі переходу до нового стану. Проблема Н. у к. притаманна переважно західному культурному просторові, де ставлення до культурної спадщини коливається від традиціоналізму до нігілізму через увесь спектр можливих градацій. Для східних культур характерне синхронне співіснування сучасності й традицій, які постійно реактуалізуються в цих культурах. У межах західної типології культур крайнощі континуального (наскрізного) і дискретного (замкненого, циклічного) підходів долає філософія Гегеля, згідно з якою Н. ук. забезпечується завдяки закону "заперечення заперечень" (Античність - Середньовіччя - Ренесанс - Реформація). Наразі є поширеним чотирифазний ритм відтворення наступності в межах будь-якої культури: 1) формування традиції; 2) просвітницька критика та автономізація від спадщини; 3) романтична ідеалізація традиційних цінностей; 4) поновлення та реактуалізація початкової традиції. Останню фазу потрібно розглядати не як повернення до архаїки, а як творче перетлумачення та асиміляцію споконвічних змістів на рівні сучасності. Закономірності цього процесу ґрунтовно осмислені герменевтикою, зокрема Гадамером С. труктуралістські прийоми можуть бути застосовані до проблеми Н. у к., коли мова йде про кількісні зміни у межах культурного типу (тобто зберігається і передається сама структура організації об'єкта). Коли ж ідеться про якісні зміни, безперервність зв'язку забезпечується передачею не структури, а змістів, що завдяки герменевтичним зусиллям інкорпоруються до нового культурального поля. Проте, оскільки розуміння Н. у к. як певної "естафетності" культур неявно припускає ідею прогресивного розвитку, постмодерна парадигма певним чином скасовує проблему Н. у к., позаяк у світі, де всі культури визнаються рядопокладеними, ця проблема перестає бути актуальною.
    Л. Менжуліна

    Філософський енциклопедичний словник > наступність у культурі

  • 16 back

    I [bʒk] n
    3) pl високоякісні, першосортні шкури
    5) спинний хребет; хребет; поперек, крижі
    6) задня, тильна частина ( чого-небудь)
    7) тex. задня грань ( різця); затилок або обух інструмента
    8) задня, більш віддалена частина ( чого-небудь); задній план
    9) зворотний бік; зворот, виворіт
    10) гребінь (хвилі, гори)
    11) нагота, неприкрите тіло ( коли мова йде про одяг); одяг
    12) cпopт. захисник (тж. full back); half back півзахисник
    13) мop. кіль; кільсон
    14) гipн. висячий бік ( пласта); покрівля ( вибою); стеля ( виробки); кліважна тріщина
    16)
    II [bʒk] a

    back elevation — тex., бyд. вид ззаду, задній фасад

    back lighting — кiнo контржурне освітлення

    back projection — кiнo рирпроекція

    2) віддалений, далекий

    back alley — глухий провулок; нетрі, задвірки

    back district — aмep. сільський район, глухомань

    4) запізнілий, відсталий; старий; допотопний
    5) пepeв.; aмep. затриманий, прострочений; виплачений за минулий час
    6) вiйcьк. Тиловий
    III [bʒk] adv
    1) позаду, за

    keep back! — не підходь!, відійди!

    4) тex. ( у напрямку) проти годинникової стрілки
    6) із запізненням; з відставанням

    to pay back — віддати борг; відплатити

    back from — осторонь, далеко від

    IV [bʒk] v
    1) підтримувати ( проект), підкріплювати ( аргументацію) (тж. back up)

    to back smb (up) — давати кому-небудь підтримку, сприяти кому-небудь

    2) закріплювати ( якір); зміцнювати; підпирати ( стіну); нахиляти; притуляти
    3) субсидіювати; фінансувати
    4) ставити (на гравця, боксера, коня)
    5) (on) сподіватися, розраховувати на (кого-небудь, що-небудь)
    6) рухати у зворотному напрямку; осаджувати; відводити

    to back the oars — мop. табанити

    to back water — мop. табанити; відступатися, відступати

    7) рухатися у зворотному напрямку, іти заднім ходом; відходити, відступати; задкувати
    8) сідати на коня; їхати верхи; об'їжджати коня
    9) покривати; прилаштувати спинку; ставити на підкладку

    to back a book — оправити, переплести книгу

    10) примикати, приєднувати ( ззаду)
    11) підписувати, скріплювати підписом; затверджувати; візувати; фін. індосувати ( вексель)
    12) акомпанувати; супроводжувати музикою (тж. back up)
    13)

    to back and rill — мop. лежати в дрейфі пересуватися зиґзаґами aмep. вагатися, проявляти нерішучість

    V [bʒk] n
    корито; чан; великий бак

    English-Ukrainian dictionary > back

  • 17 спостережуваності принцип

    СПОСТЕРЕЖУВАНОСТІ ПРИНЦИП - методологічна засада некласичної фізики, вживана як вимога емпіричної підтверджуваності теоретичного фізичного знання, висунута представниками т. зв. Копенгагенської школи в фізиці, очолюваної Бором, і до якої належало ціле сузір'я видатних фізиків XX ст. (Борн, Гейзенберг, Паулі та ін.). В інтерпретації С. п. є два варіанти. Один із них продовжує методологію класичного природознавства, згідно з якою усяке теоретичне положення має спиратися на сукупність спостережуваних даних, зводитися до них. Мова в даному випадку йде, зрештою, про емпіричну підтверджуваність усякого теоретичного положення науки, що в повному обсязі є річчю недосяжною. Другий варіант інтерпретації С. п. полягає в тому, що фізика не може виходити за межі спостережуваного й увесь теоретичний арсенал науки має підпорядковуватися тому, щоб повно й точно описувати спостережуване. Слід зауважувати, що, незважаючи на деякий дуалізм, що притаманний даному принципові (емпірична підтверджуваність знання як доведення обґрунтованості й об'єктивності теоретичних побудов і обмеження завдань пізнання описуванням того, що спостерігається, а не того, що існує саме по собі), С. п. носить суто методологічний характер, слугуючи зв'язуванню теоретичного знання з емпіричним. С. п. зіграв позитивну роль у розвитку фізики XX ст. й філософському осмисленні здобутків некласичного природознавства.
    Ф. Канак

    Філософський енциклопедичний словник > спостережуваності принцип

См. также в других словарях:

  • тамтешній — я, є. 1) Який є там, у тому місці, у тій місцевості, про яку йде мова. || Який живе там, у тому місці, у тій місцевості, про яку йде мова, або походить звідти; місцевий. || Власт., притаманний людям тієї місцевості, того середовища, про які йде… …   Український тлумачний словник

  • рука — и/, ж. 1) Кожна з двох верхніх кінцівок людини від плечового суглоба до кінчиків пальців. || Частина цієї кінцівки від зап ястка до кінчиків пальців; кисть. || Кожна з двох передніх кінцівок мавпи. || Складова частина якого небудь предмета, що… …   Український тлумачний словник

  • коли — I присл. 1) часу. В який час. || Уживається в питальних реченнях. || У риторичних запитаннях і вигуках, що припускають негативну відповідь. || З підсилювальними частками ж, то. •• Є коли/ достатньо часу. Нема/ коли/ немає вільного часу; ніколи.… …   Український тлумачний словник

  • останній — я, є. 1) Який закінчує собою ряд однорідних предметів, явищ, дій і т. ін.; такий, після якого немає іншого подібного; прот. перший. || Який залишається до кінця чого небудь. || Який завершує собою який небудь цикл, певну працю і т. ін. || Те саме …   Український тлумачний словник

  • розуміти — і/ю, і/єш, недок., перех. 1) також без додатка і з підрядним реченням. Сприймати, осягати розумом (у 1, 2 знач.). || Сприймати інформацію, передану жестами, знаками і т. ін. || що. Осягати, схоплювати розумом, усвідомлювати ідею, зміст, значення… …   Український тлумачний словник

  • отакий — а/, е/, займ., розм. 1) вказ. Ось такий; уживається при узагальненому вказуванні на якості, властивості і т. ін. того, про що йде мова. || Уживається у знач. схожий, подібний. || Уживається як співвідносне слово в складнопідрядному реченні. ||… …   Український тлумачний словник

  • цей — ця, це, займ. вказ. 1) Указує на особу, предмет, що перебуває поблизу кого , чого небудь, найближчий у просторі порівняно з іншим, більш віддаленим; прот. той. || у знач. ім. цей, цього/, ч.; ця, ціє/ї, ж.; це, цього/, с.; мн. ці, цих. Уживається …   Український тлумачний словник

  • умовний — а, е. 1) Встановлений або визначений за домовленістю між ким небудь; зрозумілий, відомий тільки тим, хто домовився. || Який виробився в якомусь соціальному або професійному середовищі; штучний. 2) Викликаний, спричинений конкретними обставинами,… …   Український тлумачний словник

  • і — I невідм., с. Дванадцята літера українського алфавіту на позначення голосного звука і . •• Ста/вити (поста/вити) кра/пку (крапки/) над і а) уточнювати сказане, не залишати нічого недомовленим; б) доводити до логічного завершення. II 1. (й), спол …   Український тлумачний словник

  • казаний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до казати. || у знач. ім. ка/зане, ного, с. Те, про що йде мова. || ка/зано, безос. присудк. сл …   Український тлумачний словник

  • мій — моя/, моє/. 1) Займ. присв. до я . || Який перебуває в користуванні того, хто говорить, є його власністю. || Який виходить від мене; зроблений, створений, сказаний і т. ін. мною. || Такий, як у мене, власт. мені. || Який призначається мені. ||… …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»